Творчий шлях Куджі Фурумії істинно окриляє: від публікацій в інтернеті до повноцінних фізичних і електронних видань. Завдяки записам про створення ранобе “Безіменні Спогади” (“Unnamed Memory”) простежимо за неабиякою відданістю та любов’ю до оповіді, красою слова, яка яскраво проступає скрізь. Варто зауважити, що можливі неточності, адже переклад нотаток зроблений з японської на англійську. Висновки подані в цьому матеріалі. Тим не менш, загальна суть зберігається.
Понад п’ятнадцять років тому розпочалася неймовірна письменницька подорож, яка й до нині захоплює читачів по всьому світу. У 2008 році Фурумія-сенсей опублікувала “Безіменні Спогади”, спочатку на персональному вебсайті. Тішить сама думка про кропітку працю над створенням розділів. Завантаження у HTML-форматі та оновлення усього вручну – атрибути тогочасних японських авторів-аматорів, які прагнули поширити свої історії. Наш веб-роман зрештою був представлений обсягом понад мільйон символів.
Взаємодія з читачами, як не дивно, стала вирішальною. Відгуки та заохочення від регулярних відвідувачів інтернет-сторінки були не лише мотиваційними, але й необхідними для постійного розвитку “Безіменних Спогадів”. У всі часи приємно спостерігати, як читацькі коментарі розпалюють авторську пристрасть, підштовхуючи до нових звершень.
Розвиток онлайн-публікацій романів ознаменувався переходом від персональних вебсайтів до більш централізованих платформ, на кшталт “syosetu.com”. Зміна середовища публікацій створила доступ до ширшої аудиторії, не без додаткових викликів для авторів. Утім адаптивність Фурумії-сенсей свідчить про впевненість та… Задоволення, неабияке задоволення від власної праці.
Натхненна успіхом Рекі Кавахари (автора ранобе “Sword Art Online”), Куджі Фурумія почала замислюватися над комерційною справою. Після участі в літературних конкурсах для авторів-аматорів, завзятість сенсей принесла свої плоди. З третьої спроби “Безіменні Спогади” потрапили до фіналу. Твердість переконань і відданість справі стали необхідним поштовхом для переходу від веб-романів до професійної авторської діяльності.
Плагіат через незахищеність інформації в мережі – не випадковість. На жаль, ця істина знайома й Куджі Фурумії: пророблені діалоги та частини оповіді використовувалися в іншій, чужій історії. З відмовкою: “зображення персонажів під інакшим кутом” поціновувачі оригіналу не змирилися. Прикрість утвердила зміну формату: від загальнодоступних онлайн-публікацій до повноцінного видання. Віра в свого редактора та поважного видавця “Dengeki Bunko” (пов’язаного з “ASCII Media Works”) ще більше зміцнила необхідне рішення, гарантуючи, що “Безіменні Спогади” досягнуть сердець нових читачів.
Становлення Куджі Фурумії як авторки – це про пристрасть, наполегливість, нерозривний зв’язок з аудиторією. За кожною чудовою книгою не ховається, а просто є людина, яка вклала почуття в кожне написане слово. Саме тому “Безіменні Спогади” відгукуються в серцях усіх, хто хоча б раз поринав у дивовижний світ магії, меча і справжнього кохання.
З нотаток Куджі Фурумії за 30.01.19
Переклад англійською за посиланням
Оригінальний текст японською
P.S. Картинка на початку – промоматеріал, обкладинка буклету для Winter Comiket 2018.
