Що почитати коли на душі тривожно

"Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, однак наша внутрішня відновлюється день-у-день" (ІІ Кор, 4:16-18)
2 Жовтня, 2024

Часто кажуть, що книжкова полиця — це наче аптечка для душі. Тоді що ж почитати коли душа неспокійна, коли атакує смуток, сумніви та тривога? Пошукати сяйва у нашому чи іншому світі? Або ж навпаки зануритись глибше в безодню мороку? Чи є універсальна порада? 

Ми вирішили підготувати для вас декілька рецептів із бібліотеки нашої редакції. Рекомендації дуже різні. Обирайте те, що підходить саме вам. roger777


Рекомендує ШіН:

Проводжальниця Фрірен. От справді, що нового розповісти про цю глибоку, чуттєву історію, підґрунтя якої пронизане життєвими уроками? Неймовірна подорож, де основний сюжет стоїть на рівні з другорядним, тобто цікаво геть усе: від маленьких квестів допомоги, до грандіозних битв з демонами. Розповідь про плин днів ельфійки, яка зацікавилася життям людей. Кожна невеличка подія гарно вкарбовується в памʼять, адже   розділи відчуваються завершеними. Саме тому перечитувати Фрірен — допомагати собі в хвилину скрути, адже  проста, утім, цінна істина живе з-поміж сторінок цієї манґи.

Дівчинка з Того Боку. Сум лікують сумом, або спорідненим відчуттям. Хоча спокійна драма не відчувається занадто болючою, не зустрічає читача одразу. Історія — легка у розумінні, чудова виконанням, приємно складна в сприйнятті. Свого роду витончена, меланхолійна. А сюжетною терпкістю насичена кожна сторінка. Манґа — “артбук у монохромі”, який щоразу хочеться гортати, гортати, гортати. slot gacor gampang menang

 

 Super no Ura de Yani Suu Futari (Історія про перекур за супермаркетом). Двоє дорослих, душевні розмови, неквапливий розвиток стосунків… Втомлені, але щирі реакції, обмін простенькими жартами, легка іронія з запахом диму — усе тут. Після фізичного/морального виснаження ця манґа чудово розділяє втому читача, не напружуючи зайвою драматичністю. Персонажі з життєвим досвідом за плечима насолоджуються несуттєвими дрібницями, з яких складається буденність. Що ще потрібно для приємного читання?


Рекомендує Endoru Shi:

Що почитати коли на душі тривожно? Думаю, це залежить від того, яка ви людина. Якщо ви такі як я, тобто такі собі мазахісти, то вам захочеться дещо продовжити, а може навіть посилити, цей стан щоб насолодитися ним сповна. В такому випадку список літератури може бути дуже довгим. Та все ж поділюсь кількома творами, які перші спадають на думку.

Почну з роману американського письменника Джона Стейнбека, “Грона Гніву”. Це доволі похмура і напружена розповідь про сім’ю фермерів, які під час Великої Депресії в Сполучених Штатах вимушені були покинути все – свій дім, землю, більшість нажитого скарбу – і вирушити у довгу і виснажливу подорож до західного узбережжя за кращим життям. Ба навіть не за кращим життям, а за надією вижити. Книга наповнена тривогою, проявами неймовірної сили волі, надією, болем утрати… Але найбільш виразно ранить почуття читача, як і героїв роману, відчуття злочинної і не людської несправедливості. Були моменти коли я мусив відкласти книжку щоб вгамувати свій гнів, який спалахував всередині від прочитаного. Це художній роман, але він є нарисом реальних подій. Так, можливо деякі речі гіперболізовані, але загалом це є гіркою правдою, про яку треба пам’ятати щоб ніколи більше не допустити подібного. А ще цей роман сповнений уроків і застережень. І читаючи його треба обов’язково читати між рядків.

Якщо ж ви бажаєте зосередитись саме на почутті тривоги, то я пропоную разом приєднатись до Пола Шелдона і вирушити у подорож автомобілем по звивистих дорогах штату Колорадо, неподалік від містечка Сайдвіндер у самий розпал заметілі. Психологічний трилер “Мізері” короля жаху Стівена Кінга подарує вам майже постійне почуття тривоги і страху за долю головного героя. Чудово прописані персонажі і неочікуваність їх вчинків, будуть постійно тримати в напрузі і змушувати читати довше, уважніше, аж допоки не перегорнеш останню сторінку. “Мізері”— це один з тих випадків коли персонаж прописаний настільки добре і відчувається настільки живим, що ти починаєш направду боятись його і ненавидіти водночас.

Наостанок маю дві книги, які в мене викликають приблизно однакові почуття. А точніше гіркий післясмак. Це важкі психологічні романи в центрі яких не сюжет, а знову ж таки те, що вписано між рядками. Їх не можна та і не треба читати на одному диханні. Аби насолодитись, треба аналізувати читаючи. В романах панує доволі похмура атмосфера і яскраво проступає несправедливість. Головні герої не з тих, кими захоплюєшся, або вболіваєш за них. Але найголовніше у цих романах, це їх фінал. Бо цей фінал змушує тебе просто кричати від несправедливості і неправильності того чим автори вирішили закінчити свої романи. Після таких фіналів ти пригадуєш усе що було попереду, усе що робили головні герої і просто не можеш погодитись з тим, що для них вигадали автори в кінці. Ці два романи, це “Володар Мух” Вільяма Ґолдінґа та “Механічний Апельсин” Ентоні Берджеса.


Рекомендує Lisa:

 Мандрівний Замок Хаула. Чудова книга для того, щоб трохи розгрузити мізки і відпочити коли на душі стає тривожно. Прочитала буквально за два дні. На диво сюжет книги і головні персонажі мені, як людині яка спочатку подивилась аніме, сподобались набагато більше. Що Софі, що Хаул мені здались більш живими і цікавими. Також дуже сподобалось як безліч сцен і сюжетних поворотів в кінці набувають зовсім іншого сенсу. А моменти які не показали в аніме гріють душу і захоплюють. Книга дійсно допомагає трошки відійти від реальності і відпочити від буденних труднощів.

Туалетний привид Ханако. Одна з моїх улюблених манґ. Є гумор, є напружені моменти, є милі моменти — все як треба. Такий теплий, веселий і трошки містичний вайб більше притаманний першим томам, далі сюжет починає розвиватись інтенсивніше, періодично підкидаючи скла. Добре прописані персонажі, за яких дійсно переживаєш і яким співчуваєш. Якщо хочете розслабитись, посміятись і заринутись у світ шкільної містики і жахастиків — це саме те що треба.

Народ Повітря (серія) Голлі Блек. Фентезійна трилогія яка підкорила моє серце. В ній є чудовий троп від ненависті до коханців, в якому дійсно продемонстровано причини цієї ненависті. Перша книга більш лайтова і спокійна, особливо на початку (якщо не брати до уваги деякі моменти). Всі три книги чудово виводять на емоції та занурюють у чарівний світ фейрі. Головна героїня – цікава і сильна особистість, за якою приємно спостерігати. Якщо вам хочеться утікати від реальності хоча б на годину чи декілька на день — ця трилогія один з найкращих виборів


Ось такі рекомендації від PRO.Видіння. А ви щось читали із цього? Як вам? А чим би доповнили список? Коментарі відкриті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

More Posts

11 Вересня, 2024
Потерчата. Комікс. Розділ 1

Пропонуємо вам нашу версію історії потерчат. Знайомтесь — Видко, Літа і Обур та початок їхньої історії.

25 Червня, 2024
Магія слів, найкраща пара, що не набридає, та інші причини почитати Unnamed Memory

“Хороша історія спростовує прогнози читача, водночас підсилюючи очікування”

22 Червня, 2024
Багряна птаха та Казка з України. Захоплююча музична оповідь про Софію Яблонську від IGNEA

“В моїх мандрівках, з краю в край, я ніде не зустріла раю, якого сподівалася. Зате іноді хоч здалека схопила кілька відблисків земного щастя, яке тепер має для мене більшу вартість, ніж уявлені раї”

31 Жовтня, 2024
Як політично-релігійні інтриги створили Геловін

“Незнане щось бентежить кров —
До себе зве земля сира.”

10 Вересня, 2024
Що таке фендом? Лапки. Розмова 4

Сутність ментальних спільнот. Країна-міря чи омана?

12 Липня, 2024
Легенда про Рудану

Один із центральних міфів Криворіжжя — це легенда про Рудану, яку ви зараз прочитаєте у художніх переказах. Варіанти історії, поданої далі, записані Леонідом Сапігою (Червоний гірник, 1974р.) і Віктором Гошкевичем («Скарби та старожитності Херсонської губернії»), та Олександром Мельником (з архіву Гавриїла Попова).