Про візуальну новелу Hazy Mind я дізнався абсолютно випадково, коли натрапив на згадку листаючи стрічку X (чи то Twitter як мені зручніше все ще називати цю соцмережу). Мене зацікавив досить схвальний відгук і той факт, що цю гру розробляла betetiro, авторка з України.
Отже не вагаючись я зайшов в Steam і імпульсивно придбав Hazy Mind з думкою про те, що пограю якось згодом, як це зачасту в мене і буває. Далі займаючись звичними справами, а саме працюючи під акомпанемент музикальної підбірки Spotify, я час від часу повертався думками до цієї гри. Ніби щось мені казало, що відкладати її на потім не вартує. І я радію що послухався цього поклику.
Перед тим як поділитись своїми враженнями від самої гри, розкажу трошки “технічних” деталей. Це доволі класична візуальна новела наскільки розумію, адже в подібні ігри раніше майже не грав. Що мені сподобалось, так це дуже гарна озвучка всіх персонажів. А от головна героїня не озвучена, адже оповідання ведеться від першої особи і ніби поєднує тебе і героїню Hazy Mind. Цей ефект доречі дещо підсилює ті емоції, з якими заграє ця новела, адже в багатьох моментах в головній героїні ти вбачаєш себе. Також в грі дуже приємна музика, яка вдало підкреслює емоційні частини і створює потрібну атмосферу.
Так як це гра українського виробництва, в ній присутня повна українська локалізація. Щоправда в двох-трьох моментах в мене діалоги відображались англійською з англійською ж озвучкою, але загального враження це не псує. Тим паче що я грав Hazy Mind зовсім недавно після її випуску 4-го березня 2024 року, тому такі дрібні баги це нормально й вони виправляються.
Основним ґеймплейним елементом Hazy Mind є споглядання за сюжетом. Так, саме споглядання, адже взаємодій у грі не дуже багато. Більшість часу ви будете читати, чи то слухати діалоги. Звісно в грі присутні елементи вибору, чи взаємодії з оточенням в деяких моментах, і це навіть створює деяку варіативність проходження. Але здебільшого це все ж історія яку розповідають тобі, а не та, яку ти твориш сам. І це не погано! Hazy Mind добре тримає увагу і не відпускає аж до самого кінця. В мене проходження гри зайняло 97 хвилин. Я не поспішав і слухав озвучку діалогів, хоча якщо ви швидко читаєте і вам не хочеться чекати, то ваше проходження гри може зайняти дещо менше часу. Але я раджу не поспішати і дати атмосфері заволодіти вами.
А від атмосфери, давайте перейдемо до моїх вражень від цієї візуальної новели. Декому вона може здатись простою, можливо клішованою грою, де немає нічого особливого. Але насправді все це не про Hazy Mind. Ця гра підіймає декілька дуже складних питань, болючих питань, питань на жаль без відповідей, або без правильних відповідей. І все це вона робить через призму сприйняття гравця, тобто вас зі мною.
Пам’ятаєте я говорив що оповідь ведеться від першої особи? Так от, в багатьох моментах ви ніби читаєте про себе, про свої думки, свої переживання, свої спогади. Головна героїня показана звичайною людиною, такою самою як і ми з вами. Разом із нею ви будете розгублені, налякані, роздратовані, сумні, вам буде боліти. І в кінці авторка Hazy Mind зробить вам боляче, але це буде такий собі приємний біль. Біль від усвідомлення і співчуття. Але з післясмаком полегшення.
Я бачив що Hazy Mind сварили за підняті теми, за недосконалість їх висвітлення. Писали ніби авторка не розуміє про що розповідає, викривляє уявлення про серйозні речі, ба навіть займається моралізаторством. Що б це не означало. Але мені здається що просто ті люди хотіли побачити в цій грі те, чим вона не є. Це не витвір мистецтва чи серйозна психологічна праця. Це історія людини. Простої людини такої самої як ми з вами. Людини, яка буває розгублена. Яка не знає як пояснити ті чи інші речі. Не вміє правильно описати свої емоції, свій стан, свої думки. Людини, яка може бачити світ інакше, або ж сприймати речі інакше. Людини, яка не знає які слова говорити і чи варто взагалі наважитись їх вимовити. А коли вже наважується то робить це по-своєму. Можливо помилково. Можливо не так, як треба було б. Але єдино правильно для неї. Бо це її слова, її бачення світу, її почуття.
Підсумовуючи скажу лиш що мені гра сподобалась. Я пережив цей досвід разом із головною героїнею і її почуття і думки відгукнулись у мені. Гра подарувала мені яскраві емоції і гіркуватий післясмак. А ще змусила задуматись над деякими речами. Добре що вона не підганяє тебе і дає стільки часу, скільки тобі потрібно щоб покопатись в собі і рушити далі. Далі досліджувати себе через призму героїні Hazy Mind.
